Олексію Ліхтаровичу – 93 роки. Незважаючи на холодну дощову погоду, він прийшов на меморіал вічної слави, аби вшанувати пам’ять загиблих у другій світовій війні. Каже, що ті події пам’ятає чітко. Коли почались воєнні дії, йому було шістнадцять.
За два роки на фронт пішов і він. Каже, що спочатку молодь навіть відчувала азарт та бажання воювати. Але пізніше, стикнувшись із жахами війни, бачення деяких речей змінилось. Загалом на передовій пан Олексій провів трохи більше року.
Дідусь поклав квіти до пам’ятника невідомому солдату. Разом із ним сюди прийшли всі небайдужі. Лідія Народзоник – так звана “дитина війни”. Зараз їй сімдесят сім років. Жінка пережила повоєнну розруху та голод. Зараз її найбільше хвилює те, що на сході держави помирають українські солдати.
Двадцять другого червня виповнилось 77 років з моменту, коли нацистська Німеччина напала на Радянський Союз. Історики кажуть, що за період бойових дій у Другій Світовій загинули від восьми до десяти мільйонів українців.