Усе, нажите впродовж десятків років у рідному Донецьку, довелося покинути не замислюючись. Восьмий рік триває війна на Донбасі – і стільки ж часу Всеволод Мумад будує нове життя у Луцьку.
Раніше – успішна кар’єра, власний бізнес, квартира, земельна ділянка. В одну мить усе залишається тільки у спогадах із рідного, а нині окупованого Донецька. У той момент разом із дружиною приймають миттєве рішення покинути домівку.
«Коли на кону стоїть життя твоїх дітей, твоєї сім’ї – не думаєш більше ні про що. І, знаєте, не важливо, які матеріальні блага там залишилися. Найгірше те, що там залишилися батьки. Моя мама померла, і я, на жаль, не зміг поїхати на похорон», – розповідає переселенець Всеволод.
Замість успішного бізнесу у Донецьку тепер у нього невелике робоче місце у Луцьку. Після переїзду він мав власну справу, однак ковід цьому завдав нового удару. Нині ж Всеволод опановує навички торгівлі в луцькому гіпермаркеті, із дружиною та сином живуть на орендованій квартирі і минуле життя лише згадують.
Коли ж війна закінчиться, і на українському Донбасі знову буде тихо та мирно, Всеволод планує туди повернутися. Але не назавжди – провідати батьків, пройтися знайомими вулицями, а тоді – повернутися до нового дому.