Місця на кладовищі у Гаразджі меншає, а його межі доводиться розширювати чи не кожен рік. Щоправда, у Ковелі ситуація значно критичніша.

Як вирішуватимуть проблему – знають журналісти 12 каналу. 

На міському кладовищі у Гаразджі кількість поховань стрімко наближується до 50 тисяч. За останній рік динаміка смертей особливо відчутна. Коронавірус тому причина, – стверджують розпорядники “міста мертвих”.

“Кількість поховань збільшилася десь на 20%. Ну то як який місяць брати… Якщо взяти, порівнювати березень минулого року і цього – то збільшилося в 2 рази. Ще залишилося землі десь на рік поховань”, – попереджає Василь Цетнар, директор КП “Луцький спецкомбінат комунально-побутового обслуговування”.

Учергове міський цвинтар на півтора гектара розширювали минулоріч – за рахунок викуплених у людей паїв. Таких земельних ділянок навколо гаразджинського кладовища залишилося максимум гектарів на три. Отже, приблизно через три роки цей цвинтар доведеться закрити. Нові території під поховання луцькі урядники шукають вже – у навколишніх селах, приєднаних до Луцька.

“По селах теж є певні запаси земельних ділянок. Зараз якраз йде передача землі навколо Луцька. Нашим земельникам дано доручення, вони пропрацьовують місця, які будуть відведені конкретно під поховання”, – каже директор департаменту ЖКГ Луцької міської ради Микола Осіюк.

Ще гостріша ситуація з похованнями у Ковелі. Тамтешній центральний цвинтар майже вичерпаний. Розширювати його будуть, викорчовуючи сусідній ліс. Робота важка і вартісна – понад 10 мільйонів гривень. Але вибору нема.

 “Два рази розширювали цей цвинтар і вже другий рік ведуться переговори і організаційні роботи, щоб його розширити ще. Є проект – певні дії по проекту зробити, підготувати територію, площу підсипати, вирівняти, проїзди, проходи організувати”, – каже заступник ковельського міського голови Тарас Яковлев.

Проблему кладовищ, що не вміщають небіжчиків, міг би раз і назавжди вирішити крематорій. В Україні їх лише три. Про будівництво такого в Луцьку мова велася не раз.

“Ну я не знаю, чи буде ця послуга користуватися попитом, і чи буде працювати. Тобто побудова крематорію ще поки не на часі”, – запевняє Микола Осіюк. 

Та лучани переконані: попит буде. Більшість опитаних нами містян в ідеї створення крематорію зацікавлені.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Крематорію там не мало бути, – колишній заступник мера Луцька про довгобуд на Глушець

Ті ж, хто проти, пояснюють незгоду здебільшого релігійними переконаннями.  Щоправда, церква – якраз і не проти.

“Коли тіло віддають кремації, це звичайно ніякої шкоди душі людській не завдає, і ніяких проблем з цим немає. Тільки, звичайно, добре було б, аби урну з попелом людських останків все ж таки було віддано землі”, – пояснює речник волинської єпархії ПЦУ Віталій Собко.

Попит на кремацію в Україні зростає, – про це свідчить статистика. І причина – не лише брак місць на кладовищах. Суттєво впливає і вартість. Традиційне поховання в рази дорожче за кремацію.