Суспільний мовник України віддаляється від задекларованої місії – так вважає чимало медіа-експертів. У січні 2017 року декларували, що оновлене колишнє державне телебачення має суспільні пріоритети ставити вище комерційних. Натомість, зараз спродуються або віддаються в оренду виробничі приміщення. Більшість глядачів помітили : реформування покращило лише новини, які втратили офіціоз. Натомість відсутні передачі про життя простих людей, про українську мову, яку в нелегкі для держави часи потрібно популяризувати. А ті, що лишилися в ефірі – “Тема дня” та “Ранок нової Волині”, виходять у незручний для людей час. Тривожною ознакою цензури на регіональному суспільному мовленні є вимога київських керівників щоденно узгоджувати з ними теми, які можна, а які не треба висвітлювати.   Також експерти переконані, що багатогодинні  паузи, коли замість ефіру можна спостерігати чорний екран, виглядають незвично та дивно.

“Програм немає, тому що нема фінансування” – заявляє  нинішнє київське керівництво, однак не поспішає прозвітувати, як витрачаються вже надані державою на цей рік  понад 770 мільйонів гривень.

Під час експертного обговорення також повідомили, що супутниковий канал “Культура” правління НСТУ під керівництвом Зураба Аласанії планує закодувати, тобто зробити платним . Громадськість неодноразово надсилала звернення і до Президента, і до Кабміну, і до Верховної Ради, де йшлося, що не все нормально із такою реформою. Наразі реакції немає.